ПЕРЕДМОВА

     Запропонована читачам монографія присвячена висвітленню проблем та особливостям їх розв'язку в такій важливій галузі як вимірювання та перетворення фазочастотних параметрів радіосигналів.
     Робота є спробою розглянути з єдиних позицій теорії фазочастотних вимірювань та перетворень радіосигналів (ФЧВ і ПР) дві основні задачі:
- аналізу (вимірювання фазочастотних параметрів) радіосигналів;
- синтезу (формування та перетворення фазочастотних параметрів) радіосигналів.
     Об'єктивно, необхідність пошуку нових концепцій у галузі вимірювання фазочастотних параметрів саме радіосигналів наростає, і в першу чергу це пов'язано із значними успіхами у підвищенні інструментальної точності радіовимірювальної апаратури. В тойже час розробники, як правило, реалізують класичні методи вимірювання, і принципово не в змозі одночасно збільшувати точність вимірювання та швидкодію (зменшувати час доступу до сигналу). Тому в основу книги лягли роботи автора, які пов'язані із розробкою високоточної, швидкодіючої апаратури, та спеціальних засобів зв'язку, які реалізують методи теорії ФЧВ ІПР
     Загалом, в роботі вперше в рамках єдиної концепції фазочастотного підходу, на основі введеного як головний інформаційний параметр реального радіосигналу - повного фазового зсуву та його похідних, вдалося об'єднати штучно розмежовані фазові вимірювання та частотні вимірювання, створити адекватні моделі, та показати і підтвердити їх працездатність шляхом розробки та впровадження експериментальних зразків радіовимірювальної апаратури і засобів зв'язку.
     Монографія побудована таким чином, щоб спочатку ознайомити читача із існуючими моделями (глава перша), а потім виявити неадекватність класичних моделей саме для фазочастотних параметрів радіосигналів, а також вказати на наявність принципових методичних похибок, які не можуть бути подолані значним підвищенням технічного рівня апаратури. Також показані та проаналізовані особливості використання квазігармонічних моделей та майже періодичних фукцій, сформульовані поняття та розроблені адекватні моделі і вказано на основні напрямки та методи теорії ФЧВ ІПР (глава друга).
     В третій главі висвітлюються особливості розв'язання оберненої задачі - синтезу фазочастотних параметрів радіосигналів. Описуються нові методи та засоби, які базуються на понятті секвентності, замість класичного визначення -частота. На прикладах, розкриваються нові види перетворень, такі як: здійснення зовнішньої частотної модуляції, формування функцій трансверсії, а також вказуються перспективи їх застосування.
     Наступні глави книги зорієнтовані на більш детальний опис тих практичних розробок методів та засобів вимірювальної апаратури та засобів її метрологічного забезпечення, а також наведені дані про конкретні розробки та їх технічні характеристики.
     Таким чином книга буде корисна як у теоретичному значенні - висвітлюється новий фазочастотний підхід, так і містить значну частину практичного прикладного матеріалу - технічні рішення захищені авторськими свідоцтвами та патентами, із успіхом можуть бути використані у суміжних галузях.
     Монографія є однією із перших спроб узагальнити накопичений досвід, та довести його до широкого загалу спеціалістів, розробників радіовимірювальної апаратури, та суміжних галузей, надавши як теоретичне підґрунтя так і досить глибоке практичне описання вузлів та блоків апаратури.
     Автор особливо вдячний рецензентам д.т.н., професорам В.О. Поджаренко, Б.І. Стаднику, В.І. Водотовці, які взяли на себе працю по рецензуванню книги, а також за надані ними зауваження та поради, які сприяли її покращенню.
     Автор також вдячний друзям із Вінницького державного технічного університету, які надали ряд цінних порад, аспірантам кафедри ПКРЕЗ Технологічного університету Поділля, які під керівництвом автора впроваджують нові розробки вжиття. І особлива вдячність Л.В. Троцишиній, яка взяла на себе нелегку працю по підготовці оригінал-макету книги.
     Автор буде вдячний всім зацікавленим читачам за критичні зауваження та побажання, які сприятимуть покращенню книги.